ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНОЇ ЦЕРКВИ СВ. ПАРАСКЕВИ-П’ЯТНИЦІ У СЕЛІ ОЛЕКСАНДРІВКА
Одним із пріоритетних напрямків багатогранної діяльності науково-дослідної частини ЛНАМ є збереження культурно-мистецької спадщини України, зокрема сакральної.
Проводячи каталогізацію храмів Львівщини, ми одночасно разом з іншими мистецькими закладами організовуємо реставрацію пам’яток, в першу чергу, національного значення. На прохання нашого колеги, партнера із Закарпатської академії мистецтв, доктора мистецтвознавства Михайла Приймича про припинення руйнування та збереження унікальної пам’ятки – дерев'яної церкви Св. Параскеви-П’ятниці у селі Олександрівка Хустського району Закарпаття – НДЧ терміново організувала наукову експедицію. Команда фахівців у складі архітектора, реставратора, мистецтвознавців, службовця Управління культури Закарпатської ОДА підтвердила аварійний стан цього храму й необхідність проведення невідкладних протиаварійних заходів. Ця споруда належить до нечисленної у Центрально-Східній Європі збереженої групи церков мармароської готики, вона є одним з кращих зразків сакрального народного будівництва. Її зруби походять з ХУ століття, а високий готичний шпиль та дахи, покриті дубовим лемехом – шинглями були зведені у 1753 році.
Ще унікальніший клейовий стінопис, який суцільно вкриває дерев’яні стіни у пресвітерії, наві і бабинці церкви. Його виконав у 1779 році Стефан Теребельський з народними майстрами. За дослідженнями науковців, цей стінопис серед чотирьох інших збережених малярських ансамблів у дерев’яних церквах Закарпаття найбагатший за іконографічною програмою і найгармонійніший щодо зв’язку з внутрішньою архітектурою святині. У ньому виразно акцентовано зв'язок з київською церковною традицією як основою культури закарпатських українців, а також простежуються зв'язки із мистецтвом Молдови і Румунії як найближчих сусідів. Добра ознайомленість із західноєвропейською гравюрою ХУІІ-ХУІІІ століть також вплинула на трактування постатей і сюжетів цих настінних розписів. Іконостас церкви чотириярусний, різьблений, золочений. Він є яскравим зразком місцевої школи малярства і різьби ХУІІІ ст, в якій гармонійно поєдналися традиції візантійської іконографії та західноєвропейського моделювання форм та об’ємів.
Зважаючи на критичний стан збереження малярства церкви, необхідно якнайшвидше провести термінові протиаварійні заходи, зокрема тимчасове покриття даху гідрофобною плівкою та стабілізацію розписів.
До порятунку приєдналися наші давні колеги – партнери із Ужгорода із командою Yadro Lab. Успішна співпраця з ними триває ще від роботи над реставрацією Ужгородського Хрестовоздвиженського греко-католицького Катедрального Собору. А кошти на так потрібні першочергові роботи зі збереження пам'ятки без зволікань надав відомий у світі Фонд – Міжнародний альянс захисту культурної спадщини в зоні конфліктів – АLIPH Foundation
