Науково-дослідний сектор

Короткий зміст закінчених науково-дослідних робіт науково-дослідного сектора Львівської національної академії мистецтв

 Упродовж 2010 року  ЛНАМ здійснювала  науково-творчу діяльність за пріоритетними напрямками: „Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук” та за напрямом „Проблеми демографічної політики розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства”. 

 

«Розробка нових типів пігментів та раціональних режимів і їх виготовлення у реставраційній практиці XXI ст.», закінчена.

Реєстраційний № 0108U000997 (фундаментальна)

Керівник доктор мистецтвознавства, професор ЛНАМ ОВСІЙЧУК Володимир Антонович

На основі наукового дослідження сформовано банк даних пігментів, які були отримані хімічним шляхом та застосовувались в XVIII-XIX ст. Проведено експериментально-реконструктивні роботи із синтезу та ідентифікації пігментів за допомогою традиційних та сучасних методів. Підібрано склад діаграм досліджуваних трикомпонентних систем, на основі яких проведено синтез нових пігментних сумішей.

Результати наукової роботи використовуються для підготовки комплексної програми реставрації творів живопису.

Економічно обґрунтовано ефективність виготовлення пігментів та доцільність їх впровадження у навчально-виробничий процес.

Бібліографічний опис опублікованих в Україні та за кордоном праць нараховує 23 позиції.

 

«Мистецька освіта і мистецтво в культуротворчому процесі України ХХ-ХХІ ст.», закінчена.

Реєстраційний № 0108U000998 (фундаментальна)

Керівник доктор мистецтвознавства, професор ЛНАМ ШМАГАЛО Ростислав Тарасович

Процеси динаміки культури в історичній перспективі „де факто ” позначені видатними світовими здобутками митців-педагогів та організаторів мистецької освіти українського походження. Мистецтво все активніше виконує роль „мови ” для багатьох типів культури, забезпечує діалог різних культур. Дослідження здійснило комплексний аналіз всіх видів і форм сучасної організаційно-творчої діяльності в галузі мистецької освіти та її ролі у культуротворчих процесах в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

В результаті проведених за темою соціологічних досліджень виявлена гостра необхідність у теоретичному та фаховому мистецько-педагогічному забезпеченні навчальних закладів України усіх рівнів якісно новими науково-педагогічними кадрами, які могли б сформувати  новий освітній напрямок підготовки фахівців з художньої культури та предметів художньо-естетичного циклу. Для забезпечення функціонування вказаного освітнього напрямку (на даний час діючої спеціалізації на факультеті історії та теорії мистецтва ЛНАМ) учасниками авторського колективу цього проекту або за їхньою редакцією створено ряд посібників, затверджених МОНМС України для використання в загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах мистецько-культурного профілю.

Результати дослідження також використовуються в керівних державних установах, інституціях з управління освітою та культурною політикою. Реалізація проекту дозволяє використати наукові результати для оптимізації інтеграційних процесів освіти і науки, передбачення перспективи розвитку мистецько-освітньої сфери та системи національного культурно-мистецького виховання; оцінити стан, стратегію і динаміку розвитку мистецької освіти в порівняльному контексті із загальноєвропейськими і світовими тенденціями у цій сфері. Здійснюється експериментальне дослідження “Професійна підготовка майбутніх фахівців художньої культури у ВНЗ” (аспірант І. Гнатишин); підготовлено лекційний спецкурс “Міжкультурна освіта” (авт. Гнатишин І.) з метою формування у педагога основних компетентностей для впровадження міжкультурної освіти в школі. З метою розвитку творчого мислення студентів розроблена система спецкурсів доц. Г. Покотило: “Особистість художника і творчий процес”, “Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу”, “Діалектика естетичних категорій”, “Національна специфіка мистецтва”,  “Роль естетики у формуванні митця” та ін.

Бібліографічний опис опублікованих праць нараховує 18 позицій.

 

«Регіональні мистецькі риси сакральних споруд Львівщини:іконографія, канон, стилі, впливи», закінчена.

Реєстраційний № 0109U002368 (прикладна 2201040)

Керівник: доктор мистецтвознавства, професор ЛНАМ Боднар Олег Ярославович.

На основі зібраного матеріалу проведено: порівняльний системний аналіз, розкрито широку історичну картину мистецьких процесів досліджених Мостиського та Перемишлянського районів, характерних локальних художніх особливостей церковного мистецтва, виявлено впливи інших художніх традицій, сфер і зон їх поширення. Виявлено нові імена архітекторів, художників, різьбярів. В церквах Мостиського району знайдено невідомі досі ікони «Страшний суд» ХVІІ століття та «Зняття з хреста» ХVІІ століття. У Перемишлянському районі досліджено церковний ансамбль українського модерну 30-х років ХХ ст., знайдено розписи А.Манастирського та іконостас в стилі українського модерну. 

З’ясовано більш інтегрований характер східного і західного релігійного світогляду на місцевому грунті Мостищини у руслі історично сформованого в районі тісного культурно–мистецького взаємовпливу сакральних традицій, що особливо показово на прикладі специфіки декоративного убранства цілого ряду церков і костелів. Загальна кількість досліджених сакральних споруд району склала 160 об’єктів, з них 84 церков, 67 дзвіниць, 16 каплиць і 9 костелів. Сформована і систематизована інформаційна база даних церковної спадщини Перемишлянського району. Розкрита широка історична картина її самобутнього розвитку. Загальна кількість досліджених церковних споруд району склала 201 об’єкт, з яких 101 – церкви, 63 – дзвіниці, 14 – каплиці, 23 – надмогильні пам’ятники і символічні хрести-фігури. Виявлено ряд недосліджених мистецьких явищ, артефактів, здійснено їх атрибуцію, введено їх в науковий обіг.

Цінність даної праці полягає в розкритті і висвітленні сакральних мистецьких тенденцій даного регіону в системі загальноукраїнських творчих процесів. Вона розкриває багатовекторний процес сакральної творчості у симбіозі – її народної самобутньої творчості й релігійно–догматичних та канонічних світоглядних засад. У навчальній сфері є наочним зразком формування і розвитку образотворчого мислення в контексті індивідуального підходу до інтерпретації суспільно значимих чи сакральних тем, що стане корисним творчим орієнтиром у формуванні новітніх концепцій сакрального мистецтва.

Бібліографічний опис опублікованих праць нараховує 12 позицій.