Кафедра Монументального живопису

викладачі контактна інформація умови вступу галерея

 

Освітньо-кваліфікаційна     характеристика   кафедри   «Монументальний живопис»

• живопис    в    архітектурному,    урбаністичному,    ландшафтному середовищах;

• поліхромія східно-християнського храму;

• сценографія, інсталяція, перформанс;

• вітражистика та інші ( авторські, оригінальні, ексклюзивні) техніки;

• станковий живопис 

 

Особливість діяльності кафедри визначалася у важливому факторі об’єднання фундаментальних дисциплін (рисунок, живопис) та спеціальних (композиція, робота в матеріалі) в руслі єдиного процесу з цілеспрямованою і визнаною як пріоритетна навчально-творчою орієнтацією.

Монументальний живопис у західноукраїнському регіоні має давні традиції. Переважно ці традиції сформувалися під впливом та у взаємозв’язку з храмовою архітектурою, і, як явище, вони межують із сакральним мистецтвом. На західноукраїнських землях працювали видатні художники-монументалісти, творча діяльність яких утворила вагомий пласт в усій українській культурі. Згадаймо лише окремі імена: автори (за традиційним окресленням мистецтвознавства) Богородчанського, Рогатинського, П’ятницького іконостасів Й. Кондзелевич, І. Руткович, Л. Долинський, М. Бойчук, М. Холодний, М. Осінчук, П. Ковжун, М. Сосенко та ін. Тернопільчанин М. Бойчук став одним з конструкторів сучасного розуміння монументальності світового значення.

Родовід мистецьких навчальних закладів та об’єднань у Львові ведеться від цехових традицій ще середньовічного міста, а в ХІХ ст. починається активний розвиток культурно-мистецького життя, образотворчого мистецтва і, зокрема, живопису.

Художньо-промислова школа (1876) стала базою вищої мистецької освіти західноукраїнського реґіону, на її традиціях і здобутках було відкрито в 1946 р. Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Набір студентів на кафедру монументально декоративного живопису проводився одночасно з відкриттям інституту. Від початку діяльності кафедру очолив відомий український живописець Роман Сельський. У переліку її кращих випускників знаходимо імена К. Звіринського, Д. Довбошинського, В. Патика, С. Коропчака, Т. Максиська, М. Медвецького, А. Зав’ялова, Едельмана, Ефендієва, Є. Лисика, М. Андрущенка, М. Кристопчука, Є. Безніска, Б. Сойки та ін. Після Р. Сельського кафедрою керував талановитий живописець Данило Довбошинський. При ньому подальше становлення кафедри відбувалося в русі новопосталих вимог, пов’язаних із розвитком ужитково-декоративного мистецтва і згортанням діяльності інституту в напрямку станкового та монументального живопису. Колектив кафедри, очолений Д.Довбошинським, проявив виняткове розуміння проблеми, розробив стратегічний напрям розвитку кафедри, що й забезпечило високий професійний рівень викладання живописного мистецтва. Однак, припинення набору студентів на кафедру монументально-декоративного живопису та її ліквідація 1959 р. позначилися на культурно-мистецькому масиві всього західноукраїнського реґіону.

Коли Академію очолив Е. Мисько, кафедру монументального живопису було відновлено. Від 1987 р. спеціальність «монументальний живопис» студенти почали освоювати на відділенні при кафедрі академічного живопису, яка, діючи незалежно від специфіки та відокремлено від цілей різних спеціальностей, обслуговувала всі випускні кафедри, в тому числі й вище назване відділення.

У часи існування СРСР значну частину свого творчого доробку відомі західноукраїнські майстри живопису присвячували практиці та теорії монументалістики. До їх числа належать і ті, хто формував і розвивав львівську живописну школу, зокрема, її монументальний напрямок. Від початку відновлення кафедри сюди були запрошені митці, чия діяльність визначила важливі стратегічні напрямки розвитку навчального процесу та науково-дослідницької роботи, становлення методики і тактики діяльності кафедри. У формуванні новітнього принципу діяльності кафедр взяли участь відомі українські митці: заслужений художник України, доцент Д. Довбошинський, народний художник України, лауреат Шевченківської премії Є.Лисик, заслужений художник України, лауреат Шевченківської премії В. Патик, професор, заслужений діяч мистецтв України К. Звіринський, народний художник України Л. Медвівдь, народний художник України М. Андрущенко. Від 1991 р. відділення, згідно з рішенням Вченої ради та ректора Академії, стало окремою кафедрою монументально-декоративного живопису. Від моменту організації кафедри її очолив заслужений діяч мистецтв, народний художник України, академік Академії Мистецтв України Любомир Медвідь. У формуванні цілісної програми розвитку кафедри особливо вагомий внесок зробили: народний художник України, лауреат Шевченківської премії Є. Лисик, заслужений художник України, лауреат Шевченківської премії В.Патик, народний художник України М. Андрущенко, видатний український художник і педагог, заслужений художник України К. Звіринський, заслужений художник України М. Шимчук, І. Шумський, талановиті художники-педагоги, заслужений діяч мистецтв України професор А. Максименко, професор В. Москалюк та інші викладачі.

Контактний телефон кафедри: (032)  276-14-09.